Родинне виховання та його вплив на особистісний розвиток дитини

Родинне виховання та його вплив

на особистісний розвиток дитини

       Сім'я для дитини - це місце її народження і основне місце існування. Вона визначає дуже багато в житті дитини. Зв'язок між батьками і дітьми відноситься до найбільш сильних людських зв'язків.
      Благополуччю дитини сприяють доброзичлива атмосфера і така система сімейних стосунків, яка дає почуття захищеності, любові і прийняття, стимулює і направляє його розвиток.
      Усвідомлюючи свою відповідальність за успішне виховання дитини, поважаючи думку дорослих, батьки беруть на себе основну турботу про виховання дітей.
      Багато молодих батьків розуміють необхідність формувати особистість дитини з малих років, зміцнювати контакти з нею. Проте багато завдань сімейного виховання не здійснюються з різних причин. Одна з істотних причин - недостатня педагогічна культура батьків. Їм часто бракує етичних, юридичних, психологічних і педагогічних знань, важливих практичних вміннь.
      Ростуть діти, і разом з ними повинні рости батьки: змінюється стиль спілкування, коригуються вимоги, враховуються індивідуальні особливості певного періоду дитинства. Сім'я має великі можливості для соціального розвитку дитини.
      Батьки і старші члени сім'ї добре знають особливості дитини, можуть впливати на її почуття, закладають основу позитивного відношення до тих або інших сторін дійсності.
      Всі соціокультурні норми, правила, традиції найефективніше і засвоюються дитиною тільки при безпосередньому спілкуванні, тому батьки повинні уміти викликати прихильність дитини до себе, викликати у неї потребу й бажання спілкуватися.
      В сім'ї є всі можливості для створення таких умов, де б гармонійно розвивались соціальні навички дитини, бо саме родинне спілкування є найпершою і найяскравішою моделлю соціальних стосунків, яку засвоює дитина.

Тема: Правопис закінчень іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини

Мета: Поглиблювати знання учнів про орудний відмінок іменників; формувати вміння і навички застосування правил для пояснення правопису закінчень іменників чоловічого роду; розвивати пізнавальну самостійність учнів; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до праці та повагу до рідної мови.

Обладнання: Презентація до уроку, картки з завданнями, картки із закінченнями іменників чоловічого роду  в О.в., малюнки людей різних професій.

                                       ХІД УРОКУ

I. Організація класу                                                                                  Слайд 1

II. Перевірка домашнього завдання

Вправа 152, С. 75.

-     Яку пору року зображено в вірші? (осінь)

-     Які слова вжиті в переносному значенні?(кетяги заглядають, гуде струною)

-     Визначіть відмінок виділених іменників. (калини – Р.в., на бузку – М.в., вербою – О.в.)

-     Отже, яке правило ви запам’ятали про правопис іменників жіночого роду в О.в. однини?(В О.в. однини іменники жіночого роду на –а (-я) мають закінчення –ою, -ею, -єю)

III. Перевірка знань, здобутих на попередньому уроці

1.       Розумова розминка                                                                            Слайд 2
    Двоє сусідів Олесик і Степанко теж вивчають рідну мову. Вони вирішили позмагатися, хто напише без помилок іменники жіночого роду в О.в.
- Хто з них переміг?
Олесик                   Степанко             
Мовою                    Черешнею
Пшеницею              Мрійею 
Душею                     Скрипкою
Музикою                 Вежою 
Надією                     Вулицею

- Якого правила не знає Степанко?
Закінчення – єю пишеться в іменниках ж.р. з основою на [й].
Закінчення – ею пишеться в іменниках ж.р. з основою на м’який приголосний і [ж], [ч],[ш].
- Що ми побажаємо Степанкові? (Старанніше вивчати правила, наполегливіше працювати). 

- Пригадайте, коли в О.в. однини іменники ж.р. на –а, (я) мають закінчення – ою? (Закінчення – ою пишеться в іменниках з основою на твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш].)

- Отже, який висновок можна зробити про правопис іменників жіночого роду в О.в. однини?

2.Робота з прислів’ям.                                                                                 Слайд 3

- А зараз ми попрацюємо з прислів’ями. Потрібно буде скласти  прислів’я використовуючи правильні закінчення

Сніданок їж сам,                                 а служба службою.

Голкою дороги                                    то й змія з нори виповзе.

Дружба дружбою,                               а вечерею поділись.

Якщо ласкою манити,                        не міряють.

- Як ви розумієте зміст останнього прислів’я?

- Вкажіть число, рід, відмінок іменників останнього прислів’я.

(Якщо ласкою манити, то й змія з нори виповзе. Ласкою – одн., ж.р., О.в.)

Висновок:іменники жіночого роду в О.в. однини з основою на твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш] мають закінчення –ою: партою, водою

III. Новий матеріал
1. Оголошення теми і мети уроку                                                         Слайд 4
- На сьогоднішньому уроці ви маєте самостійно сформулювати правило про правопис закінчень іменників чоловічого роду в О.в. однини. Цього правила в підручнику немає, бо автори вирішили перевірити вашу кмітливість, здатність самостійно робити висновки. 

ІV. Первинне сприймання та усвідомлення матеріалу

     1.Спостереження за мовним матеріалом. Робота з підручником.

-     Відкрийте свій підручник на С.76, впр.153 

- Розгляньте таблицю. Визначте, в яких відмінках стоять іменники. Якого вони роду?( іменники чоловічого роду в О.в.

- Як ви думаєте від чого залежить закінчення іменника в орудному відмінку? (від основи слова, на який приголосний закінчується основа)

-  Чи не нагадує вам виведене правило висновок попереднього уроку?( так, в іменниках жіночого роду О.в. закінчення залежить від приголосного, на який закінчується основа слова)

       2. Робота в парах                                                                                  Слайд 5
- Зараз попрацюємо в парах.  Спробуйте скласти правило про закінчення іменників чоловічого роду  в О.в. однини, користуючись схемою - підказкою, що є на дошці.
- Зверніть увагу на кінцевий приголосний основи в Н.в. 
- Визначте закінчення іменників ч.р. в О.в. 
-  Складіть правило

- Формування правила кожною групою
-Отже, в орудному відмінку однини іменники чоловічого роду            Слайд 6

мають закінчення   -ом, -ем, -єм. Закінчення -ом пишеться в іменниках  з основою на твердий приголосний (шляхом); -ем – в іменниках з основою на м'який приголосний і ж, ч, ш (вужем, днем); -єм – в іменниках з основою, що закінчується на й (краєм) 

                                                                        

V. Закріплення вивченого матеріалу

    1. Робота з підручником.
Вправа 154, С. 76.

- Тепер ми з вами потренуємося. Працюємо з вправою 154

— Прочитайте вірш і подумайте, яка головна думка вірша?(роботящі руки, важливі всі професії людей)

- Яке запитання поставите за його змістом? ( чим пахнуть руки?)
- Зачитайте, чим пахнуть роботящі руки? (зіллям пахнуть руки – руки роботящі)
- Знайдіть іменники ч.р. в О.в. однини і поясніть їх закінчення. (хлібом, світом,  кропом, баклажаном, вітром, туманом)
- Який висновок можна зробити? (Закінчення -ом пишеться в іменниках  з основою на твердий приголосний)

Фізкультхвилинка                                                                                     Слайд 7

2. Робота в зошитах

Хвилинка каліграфії                                                                                    Слайд 8

- Відкрийте свої зошити та запишіть число, класна робота. Так як ми познайомилися у вправі з піснею роботящих рук то і каліграфічну хвилинку запишемо на цю тему:

Рр Рр ро об тя роботящі
Роботящі руки гори вернуть. 

- Як ви розумієте зміст прислів’я?

- Вимовте звуки у слові роботящі.

- Доберіть спільнокореневі слова до поданого слова.

3.Тренувальні вправи

а) Вправа 156. 

- Працюємо з вправою 156. Прочитайте текст.
- Скажіть, за метою висловлювання це - текст опис, розповідь чи міркування?. (опис)

- Ваше завдання:  списати текст, вставляючи замість крапок закінчення іменників.

   Повноводний місяць нерухомо звисає просто над галявиною, виповнюючи її вщерть блідим сяйвом і здається галявина казковим кругом, окресленим паличкою чарівника. Тільки зрідка долинає з верховіття сонний шерех якоїсь птахи, і знову ліс наповнюється тишею.

- Назвіть іменники, в яких ви вставили закінчення. Поясніть, чому саме це закінчення. (галявиною-ж.р., О.в., основа на тв..приг., сяйвом – с.р. О.в, кругом – ч.р.О.в., паличкою – ж.р.О.в., тишею-ж.р.О.в.)

-Зробити звуко-буквенний аналіз слів вщерть, якоїсь.

-Вщерть - [в, ш, ч, е , р, т'] – 6зв., 6б.

-Якоїсь - [й,а,к,о,й,і,с,т'] – 8зв., 6б.

-Отже, який висновок можна зробити про іменники чоловічого роду в О.в. однини?

б)Робота з картками                                                                                    Слайд 9

- В кожного з вас на парті лежать картки. Вам потрібно  на картках записати подані іменники у формі О.в. однини. Один учень працює біля дошки, потім перевіримо, чи правильно учень справився з завданням

Картка.

Будяк – будяком

Місяць – місяцем

Вогонь-вогнем

Бій – боєм

Край - краєм

в) Робота в групах ( за рядами)

Вправа 157

-     Повертаємося до роботи з підручником, вправа 157. Працюємо в трьох групах (за рядами). Перша група читає слова під № 1, друга група – під №2, третя група – під№3 . Подані іменники ставите у формі О.в. однини і записуєте в зошит,  з одним іменником ( на вибір) скласдіть і запишіть речення, вживаючи його в О.в. однини.

-     Перевірка (один представник від групи зачитує утворені іменники та речення). Третя група підводить підсумок виходячи з виконання свого завдання.

4.Гра «Асоціація»                                                                                     Слайд 10 

-     Зараз ми з вами пограємо в гру   «Асоціація»               

-     Хто знає, що таке асоціація? В тлумачному словнику є визначення: Асоціація – це зв'язок між уявленнями, думками, почуттями, внаслідок якого одне уявлення, почуття викликає інше. Наприклад, художник асоціюється з картиною.

-     Продовжіть гру:

-     Письменник – (з книгою)                    композитор – (з піснею)

-     Драматург – (з п’єсою)                       футбол – (з м’ячем)

-     Кухар – (з їжею)                                 Аладін – (з лампою)

-     Пожежник – (з вогнем)                       Кирило Кожум’яка – (з мечем)

-     Поет – (з віршем)                            Котик – (з Півником)

Висновок: в орудному відмінку однини іменники чоловічого роду            

мають закінчення   -ом, -ем, -єм. Закінчення -ом пишеться в іменниках  з основою на твердий приголосний (шляхом); -ем – в іменниках з основою на м'який приголосний і ж, ч, ш (вужем, днем); -єм – в іменниках з основою, що закінчується на й (краєм) 

5. Літературна хвилинка (Вправа 158)

-Повертаємося до нашого підручника. С.78, вправа 158
- Прочитайте уважно вірш. Які почуття виражає в ньому автор? ( почуття патріотизму, любові до рідної мови)
- Словникова робота.                                                                              Слайд 11

Які слова для вас у вірші незрозумілі?
Ватра – вогнище, багаття.
Легіт – легкий, приємний вітерець.
- Відшукайте у вірші іменники чоловічого роду в О.в. (гомоном, пломенем, шепотом, щебетом, леготом, перегуком)
-Отже, який висновок можна зробити?

-Візьміть до уваги, що іменники жіночого і чоловічого роду в О.в. однини вживаються як без прийменників, так із прийменниками з, із, за, над, під, між та інші.

VIII. Підсумок уроку

— Відгадайте загадки, відгадку поставте в орудному відмінку і підніміть
картку-закінчення -ом, - ем, - єм.

• Влітку любить полювати,                                                                  Слайд 12

 А зимою в лігві спати,

Як зачує він весну,

Прокидається від сну.(Ведмідь - ведмедем)

• Тоненьке, вузеньке, По землі в'ється,

Як батіг довге, але не б'ється.

Людини боїться, молоко вживає,

У лісі їх багато, мабуть кожен знає. (Вуж - вужем)

• Сам вечірньої години
Заховався в кущ калини
Та на дудочку одну

Грає пісню чарівну. (Соловей - соловеєм)

• Щоб жили у мирі скло,
Пластмаса, шкіра,
Целофан, хутро й бетон,
Пінопласт, папір, картон,
Всіх здружу я, крім людей.

Зрозуміли, хто я?.. (Клей - клеєм)

— Що вивчили і запам'ятали на уроці?                                               Слайд 13

— Сформулюйте правило, яке ми вивели на сьогоднішньому уроці.

Наведіть приклади.                                    

-     Оцінювання учнів

IX. Домашнє завдання

1. Правило С.76

2. Вправа 159, С. 78. (Пояснення виконання.)                                         Слайд 14

Тема: Визначення теми і мети текстів, добір до них заголовків. Письмо з пам’яті.

Тема: Визначення теми і мети текстів, добір до них заголовків. Письмо з пам’яті.

Мета: вчити учнів розрізняти різні типи текстів, ви­значати їх тему й мету, добирати заголовки; розвивати вміння бачити все, що оточує, і відтворювати побачене у зв'язній розповіді; виховувати культуру мовлення.

         Обладнання. Твори Т. Г. Шевченка (вірші), прислів'я, таблиця "Типи текс­тів", цікавий матеріал про птахів.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку

Встаньте, діти, всі рівненько,

 Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться ви до мене,

Привітайтесь: "Добрий день!"

    ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 43).

—  Яка тема тексту вправи?

—  Який заголовок ви дібрали до тексту?

—  Чого навчає цей текст, яка його мета?

2.      Закріплення теоретичного матеріалу

—  Які речення утворюють текст? (зв’язані за змістом)

—  Що виражає тема тексту? (повідомлення, розповідь)

—  Його мета? (навчити когось)

—  Чому може відповідати заголовок? (тексту)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Фронтальна бесіда.

- Які речення становлять текст?

- Що таке тема і мета тексту?

- Що можна дібрати до тексту?

- Складіть невеликий текст про наш урок рідної мови.

2.Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні, діти, продовжимо працювати над текстом, навчимося розрізняти різні типи текстів, визначати тему і мету висловлювання.

3.Робота з підручником.

а) Вправа 44.

- Чи здогадались ви, про що розповідає весь текст, прочитавши пер­ше речення?

- Яка тема тексту?

- Яка його мета?

- Що нового з тексту ви дізналися про Тараса Шевченка? (Відповіді учнів.)

б) Поетична хвилинка.

- Тарас Шевченко дуже любив природу своєї рідної землі, її степи, ріки, верби, гаї, червону калину.

—      Декламування віршів Т. Шевченка "Зоре моя вечірняя", "За сон­цем хмаронька пливе", "Світає ...", "Встала весна" та ін.

в) Каліграфічна хвилинка.

Ш ш Шиї Ше вч нк ко

Тарас Шевченко — наша слава, наш пророк і наш співець (М. Щербань).

-      Вимовте звуки у слові співець.

- Доберіть до нього спільнокореневі слова. (Спів, співучий, співанки, співати.)

4.Робота з мовним матеріалом.

а) Аналіз текстів, записаних на дошці.

1.В 'ється стежка через поле. Йдеш по ній і бачиш по боках подорожник. Росте він на узбіччях, біля доріг, де ходять люди.

2.Подорожник — трав 'яниста рослина. Його листочки Міцні, круглі. Над темно-зеленим листям піднімаються стрілки-стебла. Дрібненькі квіточки зі­брані у вузький колосок.

3.Навколо суха земля, а під листям подорожника вона волога, прохолод­на. Чому ж це так ? Мабуть, тому, що листочки цієї рослини тісно притис­нуті до землі. Станеш випадково на листок подорожника, злякаєшся, що пошкодив його. А подорожник, як і раніше, міцно стоїть. Ото живуча тра­ва! (Використовується малюнок подорожника.)

- Про що йдеться в кожному тексті? (Про подорожник.)

Висновок. Це в трьох текстах спільне.

-       Що дізналися про подорожник з першого, другого, третього тексту?

Висновок. Перший текст — розповідь, другий — опис, третій — мірку­вання.

б) Розгляд таблиці.

Типи текстів

Розповідь	Опис	Міркування
Розказуємо про якісь події (що робить особа або предмет). Що сталося? Що відбулося?	Розповідаємо, яким є предмет або особа.          Який?	Якщо хочемо щось довести або заперечити (чому предмет або особа така).  Чому? Твердження Доведення Висновок

— Які питання можна поставити до текстів-розповідей, описів, мірку­вань?

Фізкультхвилинка

Потягнутись і прогнутись, І пригнутись, розігнутись ...

Ваші м'язи всі проснуться, Ваші губи посміхнуться!

Навіть ваші пальці — в танці. Це ніяк не приховати!

Кожним пальцем, кожним пальцем Можна танок танцювати.

IV. Тренувальні вправи

1.Загадка.

На дворі хатка, солом'яний дах, Живе там маленький сіресенький птах. Із сонечком рано встає пташеня, Цвірінька, стрибає, шука черв'ячка. Хто відгадає — той буде молодчик, Сіресенька пташка, мабуть, це — ... (горобчик).

2.Вправа 46.

—  Порівняйте два тексти.

—  Який з текстів є розповіддю, а який — описом?

—  Спишіть заголовок і перший абзац тексту-розповіді.

—  Поміркуйте над тим, що приносять горобці людям — користь чи

шкоду.

—  Складіть невеликий текст-міркування із висновком: горобці — корисні птахи.

3.Хвилинка-цікавинка

Колись дуже давно в Америці, куди переселились люди з різних країн, горобці не мешкали, хоча в Європі їх можна було зустріти в усіх-усіх країнах. І засумували американці за цими веселими, непосидючими й не­вибагливими пташками. Взяли вони і в 1850 році привезли з Європи до Америки горобчиків. Ті напрочуд швидко освоїлися на новому континен­ті — і невдовзі їхнє веселе цвірінчання можна було почути по всіх кутках Америки.

Якось на американський штат Массачусетс напало стільки гусені, що навіть учені не могли назвати бодай приблизну кількість. Гусінь жерла геть усе на своєму шляху. Людям почав загрожувати голодомор, бо впо­ратися з навалою бридких ненажер вони не могли.

І тут на допомогу їм прийшли славні горобчики!

Вони, ці щебетуни та одчайдухи, досить швидко начисто укоськали навалу ненажер!

Саме за цей "геройський" вчинок вдячні мешканці міста Бостон і поставили в головному парку міста пам'ятник звичайнісінькому го­робцю!..

-          За що звичайним птахам поставили пам'ятник в американському місті Бостоні?

4.Вправа 47.

- Визначіть тему тексту. Доберіть до нього заголовок.

- Поясніть значення слова журний. (Сумний, печальний, смутний, не­веселий, засмучений.)

5.Вправа 45.

- Яка мета цієї розповіді?

- Що нового ви з неї дізналися?

- Доберіть до тексту заголовок і запишіть його з пам'яті.

V. Підсумок уроку.

- З якими типами текстів ви ознайомилися на уроці?

- Які питання можна поставити до текстів-описів, розповідей, міркувань?

- А які тексти (описи, розповіді чи міркування) найчастіше трапля­ються в нашому мовленні?

VІ. Домашнє завдання (с. 24, вправа 48)