Розвиток творчого потенціалу особистості на уроках рідної мови та читання засобами інтерактивних технологій.

Найвиразнішою ознакою українського освітнього сьогодення є вихід на цінності компетентнісно орієнтованої освіти.

На сучасному етапі у теорії та практиці навчання мови в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв’язного мовлення, творчих здібностей школярів. Упровадження нових освітніх технологій особистісно орієнтованого навчання на уроках читання і мови – це передумова активної пізнавальної діяльності учнів; нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально – виховного процесу має перебувати учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Навчити дітей мислити творчо – означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в потрібне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя.

Моя мета: створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини і надати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху; дати відчути радість від здолання труднощів; допомагати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, завжди необхідно докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Завдання вчителя – відшукати найменші пагінці таланту і розвивати їх. На уроках важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків, певних висновків.

Представлені матеріали і розроблені уроки та позакласні заходи допоможуть учителям І категорії творчо готуватися до занять, зроблять їх цікавими і різноманітними.

 Розвиток творчого потенціалу особистості на уроках рідної мови та читання засобами інтерактивних технологій.

На уроках читання під час вивчення усіх тем я використовую різні завдання, які охоплюють мотиваційний і процесуальний напрямки цього процесу. Умовно їх усіх розподіляю на такі групи:

1. Завдання, що сприяють емоційному сприйняттю дітьми поетичних та прозових творів.

Позитивним моментом у сприйманні дитиною художнього твору є виникнення в дитини відчуття своєрідної близькості, зв’язку з його героями. Це допомагає їй краще зрозуміти бажання, думки інших людей, збагнути людську цінність і усвідомити свою унікальність.

2. Завдання, в основі яких – використання прийому емпатії.

Емпатія – співпереживання з героями твору, людьми, тваринами, рослинами шляхом перевтілення в ці образи. Перевтілення дає поштовх до роздумів, переживань, оцінки, дає змогу розвивати творчі здібності учня, стимулювати його активність, збуджувати інтерес до власного емоційного стану, сприяє самоствердженню, появи віри у власні можливості.

3. Завдання для розвитку творчої уяви засобами слова.

Мій власний досвід переконує у високій ефективності для розвитку творчої уяви молодших школярів на уроках читання таких видів завдань:

- ознайомлення з найпростішими прийомами розвитку творчої уяви;

- складання творів – мініатюр за опорними словами та словосполученнями;

- складання творів – описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі;

- придумування казок;

- складання віршів.

4. Завдання, що сприяють збагаченню словникового запасу дітей.

5. Творчі види роботи на основі прочитаного тексту.

6. Літературні ігри.

Це особливий різновид педагогічних ігор, джерелом яких слугує навчальний матеріал з літератури (тексти художніх творів, теоретико – літературні поняття, відомості з біографії письменників та інше.) Літературні ігри спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного, виразного читання і розуміння прочитаного, на організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей.

Щоб твір був повністю сприйнятий, щоб дитина могла займатися творчою діяльністю на основі прочитаного, емоційне сприймання твору я обов’язково поєдную з його логічним аналізом. Корисним тут стають завдання на смисловий і структурний аналіз твору: визначення головного у творі (добір заголовка, складання плану, формулювання головної думки тексту), порівняння вчинків і характерів героїв, художніх описів, вражень.

Усі ці етапи роботи намагаюся організувати так, щоб вони розвивали літературні здібності дитини. Наприклад, пропоную складати не тільки простий план твору, але й цитатний, використовуючи прислів’я, фразеологічні звороти.

А за допомогою розробленою мною таблиці «Характеризуємо героя» діти легко складають зв’язну розповідь про персонажа твору, співставляють його з іншими чи роблять порівняльний аналіз.

Власний досвід доводить, що систематичне і продумане використання цих завдань та ігор у навчанні сприяє не тільки літературному розвитку, а й забезпечує загальний розвиток особистості дитини.

Кілька років тому мене зацікавило питання застосування інтерактивних технологій у навчально – виховному процесі, оскільки воно передбачає створення такого навчального середовища, в якому теоретичні та практичні знання засвоюються одночасно, що дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне і критичне мислення, зв’язне мовлення, індивідуальні можливості. Навчальний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями, приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються спілкуватися з товаришами, робити обґрунтовані висновки, оцінювати власну роботу та роботу інших, а, отже, створюються всі умови для розвитку творчого потенціалу дитини.

Інтерактивні вправи я застосовую на різних етапах уроків читання. На етапі мотивації навчальної діяльності та підготовки до сприймання нового матеріалу використовую такі нескладні інтерактивні технології, як «Мозковий штурм», «Криголам», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ», «Т-схема». Під час засвоєння навчального матеріалу застосовую уже складніші технології: «Акваріум», «Ажурна пилка», «Ситуативне моделювання», «Прес». На підбитті підсумків доречними є технології «Займи позицію», «Дерево рішень».

Отже, підсумовуючи сказане, можемо виділити головні положення, на основі яких будується ефективна система завдань з розвитку творчого потенціалу особистості учнів:

- використання різноманітних форм співпраці між учителем і учнем та між учнями в процесі навчання творчості (парне, групове, індивідуальне і фронтальне навчання);

- необхідність навчання найпростішим прийомам творчості;

- необхідність стимулювання мотивації розвитку творчого потенціалу шляхом створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань, в результаті яких у дитини виникне бажання висловити свої почуття і спостереження в слові;

- створення доброзичливої атмосфери підтримки творчих зусиль дітей.

Є багато цікавих і ефективних прийомів роботи над розвитком творчого потенціалу особистості, але головне, щоб вони логічно впліталися в урок, утримували увагу дітей, захоплювали роботою, заохочували до творчості кожну дитину.

Функціональна багатогранність впливу художньої книжки на розвиток творчого потенціалу учнів потребує кваліфікованого та систематичного підходу до роботи з нею як у школі, так і в сім’ї. Батьки є першими і найголовнішими вихователями дитини, яка саме в ранньому віці особливо прагне до спілкування з ними. Тому виховання інтересу до літератури як зразка творчості, розпочинаю з батьків: тематичні батьківські збори, лекції, консультації, організація і проведення родинних, літературно-музичних, нестандартних свят, - ось той неповний перелік заходів залучення батьків до роботи з дитячою художньою книгою як засобом духовного спілкування у сім’ї.

Завершуючи, згадаю слова видатного педагога В. Сухомлинського про те, що «...вчити творчості необхідно не для того, щоб зростити юних поетів, а для того, щоб збагатити кожне юне серце». Сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди не тільки з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури і духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя країни на краще. І саме в цьому контексті, на мою думку, проблема розвитку творчого потенціалу, формування їхнього емоційно-ціннісного ставлення до світу набуває особливої актуальності.

 Завдання, що сприяють емоційному сприйняттю дітьми поетичних та прозових творів.

- Прочитайте вірш В. Конопельця «Якого кольору сніг?» (2 кл.)

Чи можна сказати про зиму, що вона безбарвно біла? Згадайте, якого кольору буває сніг на сонці, у затінку, вранці, ввечері, під час морозу, у відлигу.

- Порівняйте, як описана краса осені у віршах С. Сухомлинського «Скільки барв кругом розлито...» та К. Перелісної «Золота осінь».

Які нові думки, образи виникли у вас під час читання цих творів? (3 кл.)

- Що тебе вразило в оповіданні В. Сухомлинського «Як Павлик списав у Ніни задачу»? (4 кл.)

- Які почуття викликав у вас вірш Т. Г. Шевченка «І досі сниться: під горою...»? Користуйтесь таблицею почуттів.

Таблиця

вираження почуттів після читання тексту

сум                                           зневіра                                  задоволення

гнів                                           спокуса                                 захоплення

біль                                          вдячність                               здивування

осуд                                         рішучість                              пригнічення

жаль                                         протест                                 незадоволення

страх                                        тривога                                 розчарування

огида                                        гордість                                співпереживання

сором                                       обурення                              жорстокість

спокій                                      співчуття                               життєрадісність

повага                                      ненависть                              віра (в)

радість                                     зневага                                  любов (до)

смуток                                     лагідність                              ніжність (до)

каяття                                        байдужість                            принципове ставлення (до)

Завдання,

в основі яких лежить використання прийому емпатії

1. Гра «Якби я був...»

Учням пропонується закінчити речення, яке починається зі слів «Якби я був...». Наприклад, «Якби я була ялинкою, то...».

2. Гра «Фантастичні гіпотези».

Ця гра виражена у формі запитання: «Що було б, якби...?». Для постановки запитання беруться будь-які підмети і присудки. Їх поєднання дає гіпотезу, на основі якої можна працювати. Наприклад: «Що було б, якби до нас у клас для навчання директор привів Чебурашку?»

3. Гра «Якби я потрапив у ...».

Учневі пропонується уявити, що він є одним із героїв твору. Наприклад:

а) Уяви, що ти хлопчик Веснянка з повісті-казки В. Нестайка «В Країні сонячних зайчиків». Якби ти потрапив до палацу Чарівних Казок, з ким із казкових героїв ти хотів би подружитися? (3 кл.)

б) Уяви, що ти хлопчик Миколка із оповідання Ю. Ярмиша «Паличка-рятівниця». Якби тобі потрапила до рук чарівна паличка, про що б ти її попросив?

4. Гра «Перевтілення».

Дитині пропонується перевтілитися в інший образ і описати у 3-4 реченнях:

а) пиріжок від імені бабусі; онучки Оленки; собаки Жучки;

б) яблуню від імені гусені, яка сидить на листочку; яблука, яке лежить під деревом; хлопчика, який хоче залізти на дерево. Усі учасники обговорюють недоліки, які були в описах, визначають який із них був найкращим.

5. Гра «Я-білочка».

Вчитель пропонує дітям уявити себе певною тваринкою чи рослинкою, тобто ввійти в образ і за допомогою тексту-опори скласти твір:

Я (яка?) ______________ білочка.

Мені подобається (що?) _________________ .

Я не люблю ____________________________.

Світ навколо мене дуже _________________.

Мене оточують (які?) _______ (хто?) _____.

Вони (що роблять?) ____________________.

Я дивлюся на (що?) ______ і мені стає (як?) _______.

Питання відіграють роль стимулів для творчого розповідання про себе-білочку, дають поштовх для власного фантазування.

Гра «Добре-погано».

Знайти щось хороше в негативних подіях. Наприклад:

«Хлопчик за диктант отримав погану оцінку.

Раптом у небі загримів грім...»

 Завдання для розвитку творчої уяви засобами слова.

1. Ознайомлення з найпростішими прийомами розвитку творчої уяви.

1. Біном фантазії.

Для гри береться два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. Слова потрібно використовувати не в їхньому звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. Наприклад, на етапі підготовки до сприймання казки М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку», дітям пропонується поєднати слова «лебідь» і «черевички». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменників: Лебідь у черевичках, лебедеві черевички, лебідь біля черевичок. Кожне це словосполучення може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка.

2. Довільне додавання префіксів.

Цей прийом є одним із способів словотворчості, що полягає у деформуванні слова за рахунок підключення фантазії. Наприклад, суперкіт, віце-черепаха, антивітер, мікроквітка, мікрохмара, максігніздо, замлис, трикорова.

3. Конструювання загадки.

Цей прийом стимулювання дитячої творчості у концентрованій, символічній формі відображає дитячий досвід пізнання дійсності. У ході такої роботи діти вчаться добирати прикметники-епітети, практично знайомляться з порівняннями.

4. Придумування історії з шостим словом.

Дітям даються слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію. Наприклад, п’ять слів, які підказують сюжет казки «Лисичка та Журавель»: лисичка, журавлик, кашка, глечик, гості; з шостим словом, наприклад, крокодил.

5. Казка-навиворіт.

Метод «вивертання казки навиворіт» цінний не тільки для розвитку пародіювання. З його допомогою можна визначити вихідну точку для вільної розповіді, яка самостійно розгортається в будь-якому іншому напрямку. Наприклад, дівчина з казки «Кривенька качечка» - зла, нечемна. Не допомагає дідові з бабою, а шкодить, псує хатнє майно.

6. Створення вінегрету з казок.

Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Наприклад, Колобок у лісі зустрічає бременських музикантів і проситься з ними в дорогу.

7. Створення уявних образів за словесним описом.

- Спробуйте уявити озеро таким, яким його побачила автор вірша «Спить озеро» Леся Українка (3 кл.)

- Як можна проілюструвати вірш Я. Щоголіва «Осінь»? Які фарби-теплі чи холодні ви використали б? (3 кл.)

- Чому вірш Лесі Українки «Вже сонечко в море сіда...» можна назвати «кольоровим»? (4 кл.).

- Впізнайте предмет за ознаками: добра, мила, лагідна, найрідніша. (Якщо діти не відгадують, що це за предмет, то вчитель називає його функцію.)

- Впізнайте предмет за діями: повзе, шипить, блищить, жалить.

8. Створення словесних описів образів.

- Розгляньте сюжетний малюнок у підручнику. Пофантазуйте, які події могли б відбуватися, складіть невелике оповідання (1 кл.)

- Розкажіть, як описано Дніпро у вірші Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Якщо ти бачив Дніпро, то опиши, яким він буває, яким ти його побачив уперше (4 кл.)

- Пофантазуйте, на що схожа літера, де живе, що їсть, з ким дружить, який у неї характер? (1 кл.).

- Опишіть шум дощу (скрип дверей, шурхіт листочків). Який цей звук – товстий чи тонкий, широкий чи вузький, добрий чи злий, солодкий чи гіркий?

ІІ. Складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями.

1. Складання маленьких оповідань чи казок за набором опорних слів:

- горобець, струмок, подих весни, бруньки, свіжість, добрий настрій;

- дерево, жолудь, вітер, сон, паросток, дубочок.

2. Складання історій з обов’язковим використанням трьох слів, які взяті з різних творів.

ІІІ. Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень:

- Складіть кілька речень про квіточку. Не забудьте, що вона, як і ви, мріє, дихає, радіє, сумує, сподівається.

- Уявіть, що у вас в руках пензлик. Опишіть тихий осінній день.

- Спіймайте у долоньку сонячний зайчик. Розкажіть про свої враження.

- Розкажіть про мрії тихого літнього вечора, який нечутно щоразу ночує за вашим вікном.

- Опишіть, яким ви уявляєте фантастичне місто.

- Розкажіть, яким ви уявляєте школу майбутнього.

ІV. Придумування казок.

1. Створення власної кальки-казки з будь-якої відомої.

2. Переплітання подій різних казок та створення власної оригінальної казки.

3. Створення казок за поданими темами:

Теми для 1 – 2 класів: «Як блакитна краплинка впала на землю», «Мандрівка осіннього листочка», «Про що розповіла сніжинка», «Як промінчик став сонячним зайчиком».

Теми для 3 – 4 класів: «Де живе Місяць», «Коли я був чарівником», «Казка про синю квіточку, що народилася пізно восени», «Чому зайчик на зиму міняє шубку?»

V. Складання віршів.

1. Доказування чистомовок.

2. Складання римованих віршів на тему. Наприклад:

Ки-ки-ки, ки-ки-ки,                               Ку-ку-ку, ку-ку-ку,

На горищі є мішки.                              (Миші з’їли всю муку).

Ка-ка-ка, ка-ка-ка,                                Ко-ко-ко, ко-ко-ко,

(Прийшли мишки до мішка).               (Гірко плаче Пилипко).

                               Ок-ок-ок, ок-ок-ок,

                             ... (Це ж був його мішок).

3. Доповнення віршів добиранням слів, що римуються.

4. Відновлення віршів на основі рими і змісту.

Киця любить, як по спинці                     (1)

Як дарують їй гостинці,                        (3)

Гладжу киценьку свою,                          (2)

Кашку, молочко даю.                             (4)

5. Складання віршів за римами: кульбаба-баба, травичка-сестричка.

6. Складання віршів – хоку. (трирядковий білий вірш-метафора, в якому змальовується певний об’єкт природи.) Для об’єкту опису можна взяти, наприклад, краплинку роси на квіточці, світлячків уночі, листочок на воді.

7. Складання віршів-небилиць за одним із початків: «Зустріла жабка слоненя», «Так печемо ми пиріг...»

8. Складання римованих текстів, використовуючи алгоритм створення лімериків.

Лімерик є одним із засобів розвитку мовленнєвої творчості. Це короткий вірш, який складається, як правило, з 5 рядків. Лімерик пишеться у жанрі нонсенсу (небилиці, абракадабри). Римовані тексти цього жанру почали складати в Ірландії у місті Лімерик. Лімерик римується таким чином: 1-2 рядок між собою; 3-4 рядок між собою; 5 рядок є висновком і може не римуватися.

Лімерик повинен мати яскраво виражений парадокс або гіперболу. Наприклад:

Жив – був кумедний ведмедик Пух.

Був дуже добрий і навіть любив набридливих мух.

По лісу він собі блукав,

Усіх друзів медом пригощав.

Ось такий чудернацький був ведмедик Пух.

 Літературні ігри

1. Кросворди.

Наприклад, кросворд до уроку «Підсумок теми «Похвала книгам» (3 клас)

Завдання. Вписавши по горизонталі правильні відповіді, отримаєте прізвище людини, яка зробила багато для розвитку українського книгодрукування.

1. Як називається невеличка книжечка, яка заведена на усіх читачів бібліотеки і в яку вписують дані про взяті книги? (Формуляр.)

2. Спеціально оброблена шкіра молодих тварин, яку колись використовували для письма. (Пергамент.)

3. Майстерня, фабрика, де виготовляють книги. (Друкарня.)

4. Автор оповідання про сплячу Книгу. (Сухомлинський.)

5. Хто заснував першу бібліотеку в Київській Русі? (Мудрий.)

6. У якому вірші «Сонце перегортає сторінки й світло вливає в літери та слова?»

7. Який князь створив на Русі перші школи? (Великий.)

(Слово, яке вийшло у виділеному вертикальному стовпчику – Федоров.)

 2. Складання назв віршів, прізвищ авторів, уривків творів, прислів’їв із розсипанки слів.

Матеріал до уроку. Т. Г. Шевченко «Село! І серце одпочине...», «І досі сниться під горою...» (3клас.)

Із розсипанки слів складіть назви творів Т. Г. Шевченка, які ви вже читали.

«з – під, вода, Тече, явора»;                                «край, палає, Світає, неба»;

«калина, у лузі, Зацвіла, червона»;                     «моя, Зоре, вечірняя»;

«землю, Встала, сонну, весна, чорну, розбудила»;

«ранВці»;    «жнаКня».

- Про який твір ви почули вперше? («Княжна».)

3. Літературний диктант.

Тема уроку. Підсумок теми «Міфи народів світу» (4 клас.)

Літературний диктант:

Водяний хаос. (Нун.)

Дивовижна квітка, у якій ховалося мале дитя. (Лотос.)

Богиня Нюйва виліпила першу людину з ... (глини.)

Правнук Слави й Гука, нащадок могутніх гукрів. (Мисливець.)

Бог Громовержець. (Перун.)

Митець, який зробив крила. (Дедал.)

4. Гра «Слідство ведуть знавці».

Тема уроку. Підсумок теми «Міфи народів світу» (4 клас.)

Діти, працюючи у групах чи командах, отримують «речові» докази (речі, які

належать або якось пов’язані з героями прочитаних міфів).

«Речові докази»: пір’я («Дедал та Ікар»), яйце («Створення світу»), глина («Створення людей»), стріла («Гнів Перуна»).

5. Гра «Незвичайна математика».

Тема уроку. До джерел народної мудрості (4 клас).

Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

Зуб + і – убі + ага + дка = ... (загадка.)

Скарб – арб + ород – д + мовк + а = ...(скоромовка.)

Усіх – іх + мі + шум – ум + ка = ... (усмішка.)

При + кут – ут + азал – ал + ка = ... (приказка.)

Пас – ас + рис + ліс – с + в’я = ... (прислів’я).

6. Літературні вікторини.

Тема уроку. Підсумок теми «Казки народів Європи.» (2 клас.)

Хто у діда викинув із саней усю рибу? (Лисичка.)

Чим годував виноградар змію? (Молоком.)

Хто майстер вити гнізда? (Сорока.)

Хто став воювати з котами? (Собаки.)

Визначте, до якої казки підходять ці прислів’я:

Легкого хліба ніде нема. («Легкий хліб».

Терпіння і труд все перетруть. («Сорочаче гніздо.»)

Де гурт – там і сила. («Бременські музиканти».)

 Інтерактивні форми роботи на уроках читання

«Мозковий штурм» - це чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Група із 5 – 7 осіб, що є «генератором ідей» пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений проміжок часу. Висувати можна будь – які гіпотези: фантастичні, помилкові, жартівливі. Ідеї можуть доповнюватися і розвиватися. Усі ідеї записується на дошці. Учасникам групи забороняється критика. Враховуючи вікові особливості молодшого шкільного віку, і щоб вдосконалювати якість ідей, дітям варто надати час для написання своїх ідей спочатку індивідуально.

Матеріал уроку. М. Рильський «Ким ти хочеш бути, хлопчику?...» (4 клас.)

Запитання вчителя: - Що означає бути людиною?

Технологія «Мікрофон» - це обговорення проблеми у загальному колі, тобто надається змога кожному сказати щось швидко, почергово висловити свою думку чи позицію. Говорити може тільки той, у кого символічний мікрофон, але подані відповіді не коментуються і не обговорюються.

Матеріал до уроку. «З чого складається книга?», «Хто створює книгу?» (4 клас.)

Запитання вчителя: - Як до нас приходить книжка? З чого її виготовляють? З чого складається книга? Хто її створює?

Інтерактивна технологія «Незакінчене речення.»

Тема. До джерела народної мудрості. Народні усмішки. Прислів’я і приказки. Скоромовки. (4 клас.)

Завдання для малої групи: закінчити речення.

1. Усна народна творчість – це ...

2. До жанрів усної народної творчості належать ...

3. До малих форм усної народної творчості відносять ...

4. На мою думку, скоромовки створилися для того, щоб ...

5. Прислів’я відрізняється від приказки тим, що ...

Вправа «Криголам» допомагає подолати відчуженість, згуртовує учнів, сприяє формуванню товариськості.

Матеріал уроку. Марк Беденко. «Неслухняна кулькова ручка» (3 клас.)

Учитель роздає всім учасникам різнокольорові смужки, на звороті яких записані слова з прислів’їв. Організується група за складеними прислів’ями.

1. Хто працює, той і достаток має.

2. Краса людських рук світом мандрує.

3. Наполегливість і труд до мети ведуть.

Один учасник із групи зачитує складене прислів’я і пояснює його.

Працюючи над складанням «Асоціативного куща», учні пригадують все, що стосується заданої вчителем теми. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Все це фіксується у вигляді «куща», який поступово розростається.

Тема. Дивлюсь на світ і все мене дивує. (3 клас.)

Запитання:

- Де ви можете знайти відповіді на свої запитання?

- Звідки можна черпати знання?

Давайте складемо тематичну павутинку до слова «знання».

(Знання можна почерпнути від дорослих, з телебачення, радіо, комп’ютера, друкованої продукції: енциклопедій, довідників, творів письменників, журналів, словників.)Технологія «Т – схема».

Матеріал до уроку. В. Сухомлинський «Красиві слова і красиве діло» (3 клас.)

Запитання вчителя:

- Чи потрібні нам добрі вчинки? Внесемо свої аргументи в таблицю.

Докази «за»	Докази «проти»

Про добро можна говорити дуже багато і красиво розповідати, мріяти. Але ніякої користі це не принесе, якщо добрі діла не будуть втілюватися в життя, якщо гарні слова залишатимуться лише словами. Про це ми дізнаємося з оповідання В. Сухомлинського.

Технологію «Акваріум» можна впроваджувати в роботу, коли учні вже мають навички групової роботи. Учитель об’єднує учнів у три групи, пропонує завдання для виконання та надає необхідну інформацію. Одна з груп сідає в центр класу і утворює маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану проблему, використовуючи метод дискусії і знаходять спільне рішення. Усі інші учні класу тільки слухають, не втручаючись в обговорення. Після закінчення роботи група займає свої місця, а клас обговорює питання: «Чи погоджуєтесь з думкою групи? Чи була ця думка достатньо доведена? Який із доказів ви вважаєте найбільш переконливим?»

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обговорює свою, іншу ситуацію. Усі учні повинні побувати в «Акваріумі», робота кожної з нихмусить бути обговорена.