Вивчення словникових слів із використанням інтерактивних технологій
навчання»
Основна суть полягає в ефективному підвищенні
орфографічної грамотності учнів молодшого шкільного віку при вивченні
словникових слів. Показана ефективна організація роботи з учнями
над засвоєнням правопису слів,
написання яких ґрунтується на традиційному принципі правопису.
Початкова школа пережила складний і
водночас цікавий період формування, тому одним із найважливіших напрямів
удосконалення навчання учнів початкових класів є пошуки впровадження у
навчально-виховний процес новітніх технологій навчання. Сьогодні вже неможливо
навчати традиційно: у центрі навчально – виховного процесу має бути учень.
Від його творчої активності на уроці,
вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки і не боятись помилитись,
вміння спілкуватись з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому
опануванні шкільної програми.
Суть проблеми полягає
в ефективному підвищенні орфографічної грамотності при вивченні словникових
слів молодших школярів.
Програма з української мови приділяє
велику увагу словниковій роботі, результатом якої є розвиток мовлення дітей,
підвищення їхньої грамотності. Адже курс української мови – це не тільки
окремий навчальний предмет, а й основний засіб опанування всіх інших шкільних
дисциплін.
Тому, вчитель початкових класів, повинен
чітко усвідомлювати відповідальність за вміння школярів грамотно
використовувати слова в усному та писемному мовленні. Це стосується і розуміння
значення слів, якими їм доводиться оперувати, і правильної вимови, і
орфографічної зіркості, і доречної словосполучуваності та слововживання.
У державному стандарті загальної
початкової освіти одним із основних завдань вивчення української мови
передбачено вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови, що
підпорядковується вихованню мовної особистості, яка свідомо володіє усною і
писемною формами мовлення. Підкреслюється також , що на уроках не повинно мати
місце зайве теоретизування,вербальне заучування граматичних положень і правил.
Процес навчання має здійснюватися в певній
системі, на основі комунікативно-діяльнісного підходу.
У роботі
потрібно впроваджувати основні завдання, що визначені в « Концепції Освіти ХХІ
століття», комісії ЮНЕСКО:
-
Навчити
пізнавати
-
Навчити
робити
-
Навчити
жити разом.
Головним об’єктом у вчительській роботі є учень, тому і
діяльність має бути спрямована на нього. Отже, потрібно урізноманітнити навчальний процес.
Вчитель свої напрями коротко занотовує так:
1. Постійно вдосконалюю
свій професійний рівень, ознайомлююсь і впроваджую в навчальний процес новітні
технології.
2. Постійно підтримую
інтерес до школи в дітей.
3. Постійно вивчаю своїх
вихованців і в цьому мені допомагають батьки.
4. Вчу дітей вчитися.
5. Учні позбавлені
механічного зубріння правил і формулювань.
6. Увагу зосереджую не на
помилках, а на успіхах і перемогах, навіть незначних.
7. Залучаю до співпраці
батьків, разом з дорослими планую
організацію дозвілля дітей.
8. Віддаю перевагу урокам
творчості, несподіванкам.
9. Планую уроки за схемою:
«менше вчителя, більше учня».
10.
Навчання, як і виховання - доброзичлива,
творча взаємодія вчителя і учня.
Звертаючись до вчителів
початкових класів В.О. Сухомлинський писав «
Ваше найважливіше завдання – закласти міцний фундамент знань. Настільки міцний,
щоб учителям, які працюватимуть після вас, взагалі не треба було думати про
фундамент».
Мета диференційованого навчання –
показати, як ефективно організувати роботу з молодшими
школярами над засвоєнням правопису слів, написання
яких ґрунтується на традиційному
принципі правопису, і водночас розвинути інтерес до вивчення української мови з
використанням інтерактивних технологій навчання:
-
зробити
процес засвоєння словникових слів більш
ефективним. Засвоєння написання
словникових слів потребує численних систематичних вправ, що пов’язані
з усіма видами письмових робіт учнів. Відійшло в минуле зубріння і
пасивне відсиджування на уроці.
Сьогодні саме учень є
центральною фігурою на уроці. Від
творчої активності, уміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки,
вміння спілкуватись з однокласниками, з учителем , залежить результативність уроку.
Вплинути на традиційний процес засвоєння словникових слів, підвищити його
ефективність, може використання
інтерактивних технологій.
Так, на уроках української мови потрібно
використовувати інтерактивні технології навчання під час вивчення словникових
слів.
Застосування інтерактивного
навчання здійснюється шляхом використання групової
співпраці, бо вона має переваги над іншими формами роботи, а саме:
-
діти
вчаться співробітництва ( слухати, підтримувати розмову, досягати згоди,
домовлятися)
-
однокласники
стають друзями (піклуються один про одного, допомагають, довіряють)
-
Учні
аналізують взаємозв’язки між явищами, шукають альтернативне вирішення
проблемної ситуації: «Спробую переконати тебе (Вас)…», «Це має бути інакше,
оскільки…»
Використовуються ще такі форми
роботи як :
-
Індивідуальні
завдання ( картки, схеми і т. д.)
-
Робота
в парах ( «обличчям до обличчя», « один
– удвох - усі разом»)
-
Робота
в малих групах (« Пошук інформації», «Коло ідей»)
-
Проводяться на уроках інтерактивні ігри : «
Рольова гра», « Драматизація», «
Спрощене судове слухання» , « Інтерв’ю», « Мозковий штурм».
-
На
уроках української мови використовуються
стратегії, які значною мірою
стимулюють розвиток інтелектуально-творчих здібностей дітей. Зокрема
літературні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини, творчі завдання.
-
Впроваджуються
різноманітні нестандартні форми уроків: урок- гра, урок-змагання, урок-казка,
урок – подорож, урок-КВК, урок-пісня,
урок-вікторина.
-
Впроваджуються
технології навчання у дискусії: Метод «ПРЕС», « Обери позицію», що дає
можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, за конкретною
схемою.
Організовуючи навчальний
процес, потрібно все менше уваги приділяти фронтальним методам
роботи. Діти різні за своїми здібностями, спонукають вчителя шукати
нові методи і прийоми навчання.
Заохочення, створення
яскравих, наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення
ситуації успіху, проблемної ситуації, спонукання до пошуку альтернативних
рішень, виконання творчих завдань, створення ситуації взаємодопомоги - це прийоми, якими користується вчитель на своїх уроках.
Добираючи завдання до уроку, він завжди
має пам’ятати про те, що вони
мають бути цікавими, різноманітними, посильними, а головне - у дитини має бути вибір, тому ми не даємо
«завдання», а пропонуємо його.
Однак розуміючи, що процес
навчання - це не безперервна радість, не все може бути цікавим
у навчанні, наслідуємо К. Д. Ушинського,
який вважає за потрібне привчити дітей
робити не тільки те що їх цікавить, а й те, що їх не цікавить. Робити заради
приємності виконати свій «обов’язок».
На своїх уроках вчитель має прагнути впровадити ідеї гуманної педагогіки
Амонашвілі. Інколи досить покласти руку
на плече дитині, і очі малюка засвітяться довірливими іскорками, вірою в свої
сили. Часто роль оцінювачів відводжу учням. Це допомагає виховати у дітей
почуття радості за успіхи товаришів , доброзичливий тон спілкування.
Під час уроку часто
допускається пряме спілкування між дітьми, дозволяється перемовлятися, підходити один до одного,
обмінюватися думками. Це сприяє розвитку
самоповаги, формує почуття особистої гідності. Значення деяких слів пояснюємо,
застосовуючи технологію ейдетики.
Ейдетика – наука, яка вчить
запам’ятовувати інформацію
через світ образів. Учень, завдяки своїй
яскравій, дитячій уяві може швидко і надовго запам’ятати потрібну
інформацію.
А головне, таке навчання .
яке ґрунтується на грі та фантазії, зовсім не обтяжує учня, навпаки - переключає його на діяльність іншої півкулі
головного мозку, а отже, дитина відпочиває. До того ж, застосовуючи методи ейдетики,
підключаються інші відчуття: слухові, рухові,нюхові і навіть смакові. Таким
чином, відбувається розвиток усіх видів пам’яті, і як наслідок, ефективність
навчання покращується.
ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ЗАСОБІВ
Важливою частиною роботи
з орфографії в початкових класах є засвоєння
слів, вимову і написання яких школярі відповідно до програмових вимог повинні
запам’ятати. Це досить об’ємний
список, поданий у навчальній програмі по класах.
Списки слів за класами
складають:
1-й клас 39 слів
2-й клас 34 слова
3-й клас 49 слів
4-й клас 60 слів
Усього 82 слова.
Написання таких слів переважно не можна
пояснити правилами сучасного правопису, оскільки воно склалося історично. Відповідні вправи і
завдання мають бути різноманітними, у змісті і меті яких слід звернути увагу,
передусім на лексичне значення слова.
Якщо учень, бачить слово
вперше, не знає, що воно означає, не вміє його правильно вимовити, то й на
письмі він не зможе передати його правильно.
Тому, в основі роботи над
правописом таких слів, крім традиційних вправ, належне місце повинні посісти
творчі вправи, які б активізували роботу учнів на уроці. Відповідно, до
психології природи їх традиційних написань, основою засвоєння правопису
словникових слів є запам’ятовування, отже, в роботі над ними необхідно
розвивати в учнів всі види пам’яті: слухову, зорову, емоційну. Водночас, актуальною залишається
дидактична проблема, як зробити цей процес цікавим і пізнавальним.
Щоб отримати позитивний
результат у роботі над словниковими словами, вчитель підходить творчо до
формування вміння відтворювати правильний графічний образ слова.
Застосовуючи різні види роботи, передусім, добираю мовні ситуації, які б
спонукали і давали можливість учнів ще й ще раз повернутися до слова, вимову і
правопис якого треба запам’ятати.
Сучасна система навчання
дає можливість підвищити результативність уроків через організацію діяльності
як усього колективу, так і кожного учня окремо. Готуючись до уроку, будуємо
його так, щоб збільшити час самостійної
роботи школярів. Переконана, що самостійність учнів є важливою передумовою свідомого і міцного
оволодіння знаннями: вона розвиває зосередженість, цілеспрямованість, уміння
міркувати, формує індивідуальний
спосіб мислення. За цією
умовою навчання стає переважно активною
самостійною діяльністю. Це дає змогу в
цей час працювати з окремими дітьми індивідуально, спрямовуючи роботу на
формування в учнів уміння працювати самостійно, здійснювати самоконтроль,
допомагати товаришам.
У 1-4 класах окремі слова
діляться на умовно –смислові блоки. Поділ словникових слів на смислові групи
здійснюємо і у 1 класі у післябукварний період. Але така робота здебільшого
спрямована на закріплення, оскільки більшість словникових слів першокласники
вже вивчили і засвоїли в букварний період навчання грамоти.
·
Тваринний
світ: дзьоб, зозуля, бджола, олень, лелека, їжак, джміль.
·
Рослинний
світ: влітку, грунт.
·
Україна,
навколишній світ: Київ, українська,ім’я.
·
Навчальний
процес: виразно, гумка, загадка, лінійка,олівець, папір.
·
У
магазині: дзиґа, ґудзик, цукерка. Цукор, парасолька. Новий, фартух, лялька.
·
Будинок:
ворота, ганок, кватирка.
Роботу над словниковими
словами кожного блоку проводила в системі:
Урок 1
·
Ознайомлення
з блоком, орфографічне промовляння слів, виділення орфограм, пояснення значення
кожного слова ( з допомогою вчителя або за словником), назва блоку.
·
Запис
слова в зошиті по складах, для переносу.
·
Складання
словосполучень, добір спільнокореневих слів, введення їх у речення.
·
Зміст
домашнього завдання: дібрати до словникових слів ілюстрації, загадки, прислів’я,скоромовки, уривки з текстів дитячих
книжок.
Урок 2
·
Звіт
про виконання домашнього завдання
Урок 3
·
Робота
в групах , складання учнями колективної тематичної зв’язної розповіді з максимальним використанням у ній
словникових слів певної групи.
Урок 4
·
Словниковий
перевірний диктант
·
Зоровий,
перевірний диктант.
Якщо у блоці було більше 4 слів, то часу
для роботи над ним відводилось удвічі більше.
Така організація роботи давала змогу
розглянути слово з усіх аспектів:
1)
Щодо джерела його походження
2)
Лексичного значення слова
3)
Поєднання з іншими словами
4)
Місця слова серед інших спільнокореневих слів
5)
Синонімічні, антонімічні, омонімічні зв’язки
6)
Введення слова в речення, тексти, фразеологізми, прислів’я, приказки, скоромовки.
Сучасні технології навчання називають
такий вид роботи кубуванням. Уся інформація, яка стосується певного
слова, повинна пропонуватися з урахуванням психолого-педагогічних і вікових
особливостей учнів молодшого шкільного віку. Закріплення правильного графічного
образу таких слів учнями початкових класів здійснюється практично
під час виконання різноманітних творчих, пошукових, дослідницьких
завдань і вправ.
Це дає змогу вчителеві розкрити
комунікативний зміст мовного навчання і виховання, орієнтований на спілкування,
сприймання, дію і вплив слова. У процесі роботи над словниковими словами
поєднується творчий і традиційний підходи до навчання орфографії. Це
простежується під час введення слова в речення, аналізу змісту слова у дібраних
віршах, загадках, прислів’ях, коротких оповіданнях.
Важливою умовою успішного засвоєння
школярами правопису словникових слів є прищеплення їм навички користування
орфографічним словником. Багаторічні спостереження за навчальним процесом і практика контролю навчальних
досягнень молодших школярів з рідної мови свідчать, що цілеспрямований вибір,
виписування зі словника і наступний, передусім, смисловий і орфографічний
аналіз таких слів сприяє виробленню в учнів орфографічної пильності, привчає їх
розв’язувати без сторонньої допомоги проблеми, які найчастіше виникають у них
саме в процесі самостійної роботи. Із навчального орфографічного словника
учень, за відповідного спрямування з боку вчителя має змогу отримати кілька
видів важливої лінгвістичної інформації:
·
Орфографічну
( що означає слово, які має антоніми, синоніми, в яких фразеологічних
сполученнях вживається)
·
Морфемно-словотворчу
( до групи яких спільнокореневих слів входить дане слово)
·
Синтаксичну
( як це слово «живе» в словосполученні, в реченні)
Пропонуємо
учням відшукати програмове слово в тлумачному словнику, визначити, що
воно означає, а потім вводимо це слово у словосполучення або речення. Вивчати
українську мову із застосуванням навчальних словників - означає дати дитині
можливість самостійно оволодівати знаннями, оперувати ними, що в свою чергу, є
основою набуття учнями мовної і
мовленнєвої компетентності, якій у сучасній системі шкільної мовної освіти
надається особлива увага.
В основу роботи над правописом словникових
слів намагаємось закладати орфографічну
пильність, тобто вміння фіксувати увагу
на графічній формі слова, порівнювати написання за зразком. З цією метою застосовуємо зорові диктанти.
Роботу організовуємо таким чином:
·
Набір
речень записуємо на дошці .
·
Читаєм весь набір тричі «орфографічно».
·
Закриваєм
написане.
·
Показуємо
по одному реченню, а діти його записують.
·
Учитель
перевіряє написане.
До кожного слова вимову і правопис якого
слід запам’ятати, використовуємо малюнок і картку. Щонайперше показуємо малюнок
і називаємо зображення, пояснюємо лексичне значення цього слова, а потім
зосереджуємо на ньому дітей. Пропонуємо
чітко повторити його хором ,2-3 учням - окремо, вимову запам’ятати. На
дошці прикріплюємо малюнок, під ним робимо
напис, ставимо наголос.
Розвивати у дітей навички розрізнення
звукової форми слова, аналізу звуків, їх диференціації, формувати вміння
аналізу звуків мови, розвивати уважність, здібність сприймати слова з голосу і
визначати їх фонетичні особливості допомагають інтерактивні вправи.
Цікаві вправи та ігри з мови
використовуються на всіх етапах уроку. За їх допомогою можна перевірити , як
учні виконали домашнє завдання, полегшити розуміння нового матеріалу, його
закріплення, особливо при вивченні фонетики, частин мови та елементів
синтаксису.
Сенкан
(складання за правилами коротких віршів)
·
1-
рядок – словникове слово (іменник) Айстра
·
2-
рядок – прикметники (опис) червона,біла, фіолетова
·
3-
рядок - дієслово (дія) росте ,
розцвітає, в’яне.
·
4-
рядок – речення ( Восени розпустилась красива айстра)
·
5-
рядок - висновок. Квітка.
Використовується також «Тлумачний
словничок для кмітливих діточок» для 1-4
класів, зібраний протягом 4-х років, до якого увійшли усі словникові слова шкільної програми. Він допомагає у підготовці
до уроків, а учням глибше і краще зрозуміти словникові слова.
Працюючи над проблемою «Вивчення
словникових слів із використанням інтерактивних технологій навчання, учням 1
класу було запропоновано в букварний період надрукувати словникове слово
«лелека» після ознайомлення з формою
друкованої літери «е». Із 29 учнів 1-х класів 17 надрукували це слово з помилками (58%)
Після детальної лексичної, фонетичної та
орфографічної роботи на уроці над цим словом якісний показник змінився: тільки
5 (17,2 %) першокласників все ж зробили помилки у ньому.
Учням 2 класу на початку навчального року я
запропонувала по 2 групи словникових слів (поділила слова на смислові блоки), в
яких цілеспрямовано було допущено помилки. Поряд, для контролю , було подано ці
самі слова, написані без помилок. Учням потрібно було виправити помилки у
кількох смислових блоках, звіряючись із поданим зразком. Після виконання цієї
роботи вчитель сам перевірив і виправив
ті помилки , які залишились непоміченими. виявилося, що учні не помітили багатьох
помилок, хоча й мали можливість скористатися запропонованим зразком. Після
відповідної роботи над цією групою словникових слів можна запропонувати учням виконати ще раз
аналогічне завдання. Результат був позитивний.
Як підсумок, проводиться узагальнююча творча
робота над усією групою
словникових слів – складання розповіді з опорою на них. Наприклад: учні
записують колективно складений твір, підкреслюючи словникові слова. (3 клас)
Висновок:
Отже, у роботі над словниковими словами
доцільно застосовувати словниково-орфографічну роботу, яка інтегрує ефективні
прийоми традиційного навчання з елементами педагогічних інновацій.
Неодмінною умовою ефективного засвоєння
цих слів є постійна гнучка робота над словом, яка планується у системі уроків.
Міцність засвоєння правопису таких слів досягається шляхом частотного вживання
їх у різних завданнях і вправах. Поєднання різноманітних форм і методів роботи
на уроках української мови під час опрацювання словникових слів є важливим
засобом стимулювання активної пізнавальної діяльності молодших школярів.
Отже, позитивних результатів можна досягти
лише за наступних умов:
·
Застосування
інновацій у навчально-виховному процесі.
·
Індивідуальний
вибір оптимального об’єму
розумового і фізичного навантаження.
·
Комплексне
використання індивідуальних і групових форм впливу на особистість учня.
Головним результатом роботи є той факт, що після закінчення молодшої
школи рівень знань, умінь і навичок, загальної освіченості і культури учнів, переважна більшість яких не виявляла
особливих здібностей на початку навчання, був оцінений як високий, або
середній.
Рекомендації
Досвід роботи «Підвищення орфографічної
грамотності учнів. Вивчення словникових слів із використанням інтерактивних
технологій навчання» є активним, бо такі форми і методи роботи на уроках
української мови:
·
Зацікавлюють
дітей, викликають бажання вчитися, дають змогу осмислено засвоювати нову
інформацію
·
Свідомо
ставитись до мови як засобу самовираження, спілкування між людьми
·
Передачі
почуттів і переживань
·
Формують
національно-мовну особистість учня
Комментариев нет:
Отправить комментарий