Тема: Визначення теми і мети текстів, добір до них заголовків. Письмо з пам’яті.

Тема: Визначення теми і мети текстів, добір до них заголовків. Письмо з пам’яті.

Мета: вчити учнів розрізняти різні типи текстів, ви­значати їх тему й мету, добирати заголовки; розвивати вміння бачити все, що оточує, і відтворювати побачене у зв'язній розповіді; виховувати культуру мовлення.

         Обладнання. Твори Т. Г. Шевченка (вірші), прислів'я, таблиця "Типи текс­тів", цікавий матеріал про птахів.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку

Встаньте, діти, всі рівненько,

 Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться ви до мене,

Привітайтесь: "Добрий день!"

    ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 43).

—  Яка тема тексту вправи?

—  Який заголовок ви дібрали до тексту?

—  Чого навчає цей текст, яка його мета?

2.      Закріплення теоретичного матеріалу

—  Які речення утворюють текст? (зв’язані за змістом)

—  Що виражає тема тексту? (повідомлення, розповідь)

—  Його мета? (навчити когось)

—  Чому може відповідати заголовок? (тексту)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Фронтальна бесіда.

- Які речення становлять текст?

- Що таке тема і мета тексту?

- Що можна дібрати до тексту?

- Складіть невеликий текст про наш урок рідної мови.

2.Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні, діти, продовжимо працювати над текстом, навчимося розрізняти різні типи текстів, визначати тему і мету висловлювання.

3.Робота з підручником.

а) Вправа 44.

- Чи здогадались ви, про що розповідає весь текст, прочитавши пер­ше речення?

- Яка тема тексту?

- Яка його мета?

- Що нового з тексту ви дізналися про Тараса Шевченка? (Відповіді учнів.)

б) Поетична хвилинка.

- Тарас Шевченко дуже любив природу своєї рідної землі, її степи, ріки, верби, гаї, червону калину.

—      Декламування віршів Т. Шевченка "Зоре моя вечірняя", "За сон­цем хмаронька пливе", "Світає ...", "Встала весна" та ін.

в) Каліграфічна хвилинка.

Ш ш Шиї Ше вч нк ко

Тарас Шевченко — наша слава, наш пророк і наш співець (М. Щербань).

-      Вимовте звуки у слові співець.

- Доберіть до нього спільнокореневі слова. (Спів, співучий, співанки, співати.)

4.Робота з мовним матеріалом.

а) Аналіз текстів, записаних на дошці.

1.В 'ється стежка через поле. Йдеш по ній і бачиш по боках подорожник. Росте він на узбіччях, біля доріг, де ходять люди.

2.Подорожник — трав 'яниста рослина. Його листочки Міцні, круглі. Над темно-зеленим листям піднімаються стрілки-стебла. Дрібненькі квіточки зі­брані у вузький колосок.

3.Навколо суха земля, а під листям подорожника вона волога, прохолод­на. Чому ж це так ? Мабуть, тому, що листочки цієї рослини тісно притис­нуті до землі. Станеш випадково на листок подорожника, злякаєшся, що пошкодив його. А подорожник, як і раніше, міцно стоїть. Ото живуча тра­ва! (Використовується малюнок подорожника.)

- Про що йдеться в кожному тексті? (Про подорожник.)

Висновок. Це в трьох текстах спільне.

-       Що дізналися про подорожник з першого, другого, третього тексту?

Висновок. Перший текст — розповідь, другий — опис, третій — мірку­вання.

б) Розгляд таблиці.

Типи текстів

Розповідь	Опис	Міркування
Розказуємо про якісь події (що робить особа або предмет). Що сталося? Що відбулося?	Розповідаємо, яким є предмет або особа.          Який?	Якщо хочемо щось довести або заперечити (чому предмет або особа така).  Чому? Твердження Доведення Висновок

— Які питання можна поставити до текстів-розповідей, описів, мірку­вань?

Фізкультхвилинка

Потягнутись і прогнутись, І пригнутись, розігнутись ...

Ваші м'язи всі проснуться, Ваші губи посміхнуться!

Навіть ваші пальці — в танці. Це ніяк не приховати!

Кожним пальцем, кожним пальцем Можна танок танцювати.

IV. Тренувальні вправи

1.Загадка.

На дворі хатка, солом'яний дах, Живе там маленький сіресенький птах. Із сонечком рано встає пташеня, Цвірінька, стрибає, шука черв'ячка. Хто відгадає — той буде молодчик, Сіресенька пташка, мабуть, це — ... (горобчик).

2.Вправа 46.

—  Порівняйте два тексти.

—  Який з текстів є розповіддю, а який — описом?

—  Спишіть заголовок і перший абзац тексту-розповіді.

—  Поміркуйте над тим, що приносять горобці людям — користь чи

шкоду.

—  Складіть невеликий текст-міркування із висновком: горобці — корисні птахи.

3.Хвилинка-цікавинка

Колись дуже давно в Америці, куди переселились люди з різних країн, горобці не мешкали, хоча в Європі їх можна було зустріти в усіх-усіх країнах. І засумували американці за цими веселими, непосидючими й не­вибагливими пташками. Взяли вони і в 1850 році привезли з Європи до Америки горобчиків. Ті напрочуд швидко освоїлися на новому континен­ті — і невдовзі їхнє веселе цвірінчання можна було почути по всіх кутках Америки.

Якось на американський штат Массачусетс напало стільки гусені, що навіть учені не могли назвати бодай приблизну кількість. Гусінь жерла геть усе на своєму шляху. Людям почав загрожувати голодомор, бо впо­ратися з навалою бридких ненажер вони не могли.

І тут на допомогу їм прийшли славні горобчики!

Вони, ці щебетуни та одчайдухи, досить швидко начисто укоськали навалу ненажер!

Саме за цей "геройський" вчинок вдячні мешканці міста Бостон і поставили в головному парку міста пам'ятник звичайнісінькому го­робцю!..

-          За що звичайним птахам поставили пам'ятник в американському місті Бостоні?

4.Вправа 47.

- Визначіть тему тексту. Доберіть до нього заголовок.

- Поясніть значення слова журний. (Сумний, печальний, смутний, не­веселий, засмучений.)

5.Вправа 45.

- Яка мета цієї розповіді?

- Що нового ви з неї дізналися?

- Доберіть до тексту заголовок і запишіть його з пам'яті.

V. Підсумок уроку.

- З якими типами текстів ви ознайомилися на уроці?

- Які питання можна поставити до текстів-описів, розповідей, міркувань?

- А які тексти (описи, розповіді чи міркування) найчастіше трапля­ються в нашому мовленні?

VІ. Домашнє завдання (с. 24, вправа 48)