конспект уроку з навчання грамоти (читання) 1 клас.Тема: Практичне ознайомлення з поняттям «слово», «речення». Бесіда на тему «Літні розваги». Спосіб умовного позначення речень.

Тема: Практичне ознайомлення з поняттям «слово», «речення». Бесіда на тему «Літні розваги». Спосіб умовного позначення речень.                                     Слайд 1

Мета: Формувати практичне уявлення про номінативну роль слова і про речення як засіб вираження думки; учити порівнювати слово і речення; ознайомити зі способом умовного позначення слів і речень; учити добирати слова, близькі за значенням; розвивати організаційні, загально мовленнєві вміння і навички, мовлення дітей, збагачувати його новими словами; формувати дружні взаємини.

Обладнання: Повітряні кульки із,іграшка Вінні Пух; карта змагань зі стовпчиками для балів кожного загону; спеціальні зошити у клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень із прописаними вчителем зразками, предметні малюнки.

Хід уроку

І.Організаційний момент

- Починаємо урок навчання грамоти. Перевіряємо готовність до уроку: на парті в кожного є олівці; Букварі і зошити лежать закриті на краю парти. Усе інше з парт потрібно прибрати. Дякую вам і вашим батькам за виготовлені закладки.

                                                                                                                                            Слайд 2

ІІ. Основна частина уроку

1.     Повідомлення теми і мети уроку

-         Сьогодні ми дізнаємося, за допомогою чого можемо виражати свої думки, продовжимо мандрівку до чарівного світу українського слова, будимо вчитися працювати з Букварем.

2.     Мотивація навчальної діяльності

-         Чи знайомий вам невгамовний герой мультфільмів Вінні Пух? (Так)              Слайд 3

-         Він опинився у скрутному становищі. Прочитавши книгу Миколи Носова «Пригоди Незнайки», ведмедик вирішив теж здійснити подорож у повітрі, надув повітряні кульки і не може приземлитися. Справа в тому, що кожна кулька містить завдання, які Вінні не в змозі виконати. Пропоную утворити команду рятівників 1 класу і врятувати горе – мандрівника! Хто готовий мандрувати і складні перешкоди долати? Наш клас об’єднуємо у три рятівні загони: 1, 2, 3 ряди. Будемо вчитися прислуховуватися до іншої думки й обґрунтовувати власну. Пам’ятаймо, що лише дружні дії врятують Вінні Пуха. Тож починаємо! (Учитель проколює кульку №1 і дістає завдання).

3.     Гра «Додай слівце!»

-         Перше завдання цікаве, але потребує дисципліни. Кожному загону – рятівнику по черзі пропонується загадка. Поспішати не можна, слово – загадку не викрикувати, а додавати а додавати хором у кінці тексту. Якщо відгадку викрикує рятівник іншого загону, то він позбавляється права виконувати своє завдання і отримати бал.

4.Загадки

·        Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша – солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься… (Україна)                                                     Слайд 4

Додаткове завдання для 1 – го загону рятівників

Якими словами ще можна назвати Україну? (Батьківщина, Вітчизна)

·        Хочеш плавать в океані,

Побувать на глибині,

Десь у джунглях, чи в савані,

Чи в космічній вишині.

Бути пильним слідопитом

В хащах вікових –

Всі шляхи тобі відкрито

На сторінках … (книг).                                                             Слайд 5

Додаткове завдання для 2 – го загону рятівників

Яка книжка вчора на уроці навчання грамоти виявилася найголовнішою для учнів? Як її ще можна назвати іншими словами? (Буквар, підручник)

·        У коробці спочивають

Спритні хлопці молодці,

Убрання барвисте мають

І загострені кінці.

На папері слід лишають,

А зовуться … (олівці).                                                           

Додаткове завдання для 3 – го загону рятівників

Назвіть ще слова, що є назвами предметів шкільного приладдя. (Ручка, альбом, зошит, лінійка, пенал, пензель, портфель, щоденник)                                                      Слайд 6

5.Підсумок.

- Усі загони правильно виконали завдання, зуміли підібрати потрібні слова. Зараз ви ростете, вчитеся ще краще висловлювати свої думки, в школі дізнаватиметеся про все нові й нові слова. Усі їх треба вимовляти чітко, виразно, правильно.

- А тепер попрацюємо в зошитах. Розгортаємо їх.

ІІІ. Ознайомлення з умовним позначенням слів.

-         Що ви бачите на сторінках зошита? (малюнки, горизонтальні лінії).    

-         Під кожним малюнком є лінія, ми нею будемо позначати слова, поки не вивчимо всі літери.

-         Візьміть в руки олівець, ми з вами спробуємо накреслити схеми слів. Під час письма сидіть рівно. Відстань між партою і тулубом – ваша долонька. Коли пишемо олівцем, зошит на парті лежить рівно.

-         Розгляньте перший рядочок. Як всі предмети можна назвати одним словом? (іграшки)                                                                      

-         Під першим малюнком у нас є уже схема, дивимось на другий. Що це? (літачок)

-         Літачок одне слово, тож позначаємо однією рискою, ось так (показую на дошці, діти – в зошиті).

-         Далі, що за іграшка? (м’яч)

-         Скільки рисочок напишемо? (одну)

-         Останній малюнок у нас? (машинка)

-         Позначаємо скількома рисками? (однією)                                                   Слайд 7

-         Молодці!

-         А тепер я показуватиму різні предмети чи малюнки, ставитиму запитання, а ви підніматимете руку і відповідатимете. (Учитель, вказуючи на предмети, що оточують учнів, або показуючи предметні малюнки, кожного разу запитує: що це? хто це?)

1 – й загін: книжка, ручка, учень, малюнки із зображенням котика, велосипеда, ляльки;                                                                                                             Слайд 8

2 – й загін: годинник, учениця, дошка, малюнки із зображенням м’яча, пташки, вітрильника;                                                                                                    Слайд 9

3 – й загін: вікно, інший учень, парта, малюнки із зображенням шахів, дівчинки, ракети тощо.                                                                                                    Слайд 10

-         Можливо, хтось із вас здогадався, чому до одних назв предметів ставимо запитання хто?, а до інших що?

-         Хто може одним словом сказати, що я зараз вам показувала? (предмети) А ви що називали? (слова)

-         Так, ви називали слова, якими називаються ці предмети, - назви предметів.

Нас оточує безліч предметів, і кожний із них має свою назву.

За допомогою чого ми називаємо предмети? (За допомогою слів)

-         А тепер пригадаємо, які запитання ми ставили до слів, що називають предмети. (хто? що?)

Завдання кожного загону рятівників: назвіть предмети, які відповідають на запитання хто?, а потім - на питання що? Як ми умовно позначаємо їх на дошці? (Учні називають слова – назви предметів (істот / неістот), а вчитель на дошці позначає їх прямою лінією).

-         Повернемося знову до нашого зошита. Знайдіть другий рядочок.

-         Що зображено на малюнках? (тваринок)

-         Накресліть схеми до цих слів. Не забувайте про поставу під час письма. (Малюнки в зошиті: заєць, риба, кіт, папуга).                                           Слайд 11

Висновок. Усі виконали завдання правильно. Кожен загін одержує 1бал. Учитель заповнює на дошці карту змагань.

Загони рятівників
1	2	3
1	1	1

ІV.Фізкультхвилинка                                                                                         Слайд 12

 Гуси – лебеді летіли,

 на лужок тихенько сіли.

 Посиділи, поклювали,   

 покрутились, дружно встали.

V.Формування загального уявлення про речення

1.Пояснення вчителя

-         Починаємо виконувати завдання з другої повітряної кульки.

Досі ми називали тільки окремі слова. Та коли розмовляємо, про щось розповідаємо, то пов’язуємо їх так, щоб сказане нами було для кожного зрозумілим. Наприклад, якщо ми говоримо слово граються, то всі розуміємо, що воно означає, але чи відомо нам, хто саме грається? (ні). Тож треба назвати того, хто грається: діти граються. Дівчатка й хлопчики граються. Звірятка граються. Це вже не окремі слова, а речення. (Учні повторюють: речення).

-         Речення складаються зі слів. Вони можуть складатися з одного, двох, трьох і більше слів. Щоб вийшло речення, маємо назвати когось або щось (людину, тварину, якийсь предмет) і сказати, що ця істота / цей предмет робить. Вийде коротеньке речення з двох слів.

-         Отже, зробимо висновок: з чого складається речення? (Речення складається  зі слів. Учні повторюють хором, рядами, індивідуально.)

2.Робота з Букварем                                                                                           Слайд 13

-         Завдання загонам рятівників: відкрийте Букварі, розгляньте малюнки на с.6 – 7 Букваря і спробуйте скласти речення з двох і більше слів про розваги дітей у літку. Хлопчикам і дівчаткам добирайте імена. За кожне речення загін одержує бал. Речення повторювати не можна. (Діти граються. Андрійко запускає кораблик. Петрик грається м’ячем. Дівчинка плаває у річці. Дідусь ловить рибу. Дівчинка годує курчат.)

-         Тепер я вимовлятиму тільки частину речення, а ви його закінчуватимете. (кожен загін по черзі).

Яскраво сяє …(сонце).  На траві блищить…(роса). Пташки голосно…(співають). Хлопчик запускає …(кораблик). Хлопчик малює …(картину). (Кожні речення хтось із учнів повторює повністю або називає лише його частину, а решта його закінчують.)

3.Графічне позначення речення

-         Поки ми ще не навчилися читати й писати, не знаємо всіх букв, будемо записувати речення так: початок його позначатимемо вертикальною рисочкою заввишки в одну клітинку, а решту слів – горизонтальними лініями. У кінці речення ставимо крапку. Після неї можна писати інші речення. Наприклад:

            .   .                                                .                                                 Слайд 14

 Діти   граються.                    Їм дуже весело.

                                                                                                                           

-         Якщо речення складається з трьох слів, то креслимо три лінії. Відстань між лініями (словами) – одна клітинка. Подивіться, як зображені речення з двох і трьох слів у Букварі (на С.6).                                                                         Слайд 13

Заучування фраз: «Речення складається зі слів. Речення служать для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».

ІV. Фізкультхвилинка                                                                                 Слайд 15

                                     Раз, два – дерева!

                                  Три, чотири – вийшли звірі!

                                     П’ять, шість – пада лист!

                                     Сім, вісім – птахи в лісі!

                                     Дев’ять, десять – он сунички

                                     Підвели червоні личка!                                           

V. Складання речень

-         Почнемо виконання третього завдання.

Незабаром наш Вінні Пух зможе повернутися на рідну землю.

-         Ми повинні скласти речення з трьох і чотирьох слів за малюнками, які є в Букварі на С. 6-7. Ці речення кожний загін запише на дошці.  

                                                                                                                             Слайд 16

Хлопчик малює картину.                                       .

Дідусь ловить рибу.                            .,  Дівчинка годує курчат.                                 .  

Повторення фраз: «Речення складається зі слів. Речення виражає закінчену думку. У кінці речення ставиться крапка».

VІ. Ознайомлення зі словами, що служать для зв’язку слів у реченні.

-         Ми навчилися поєднувати слова між собою, щоб скласти речення. З’ясували, що слова щось означають: називають предмети, людей. Продовжуємо розглядати малюнки Букваря. (Учитель сам креслить на дошці моделі речень, позначаючи службові слова однією клітинкою.)

-         Де плаває дівчинка? (Дівчинка плаває в річці                                   .)

-         Де бігає собачка? (Собачка бігає на березі                                       .)

-         Де хлопчик ловить рибу? (Хлопчик ловить рибу в річці.                                          .)

-         Хто грає в мˈяч? (Дівчинка й хлопчик грають у мˈяч.                                                .)

-         Де засмагають діти? (Діти засмагають на березі.                                   .)

                                                                                                                                

-         Зверніть увагу, як умовно позначені в схемах слова на, в, над, у, й? Як ви вважаєте, для чого служать ці слова в реченні?

Висновок. Слова на, в, над, у, й нічого не називають, але допомагають іншим словам поєднуватися в речення. Отже, вони служать для звˈязку слів у реченні. І таких слів в українській мові багато.

1.     Гра «Живі слова»

До дошки виходять по три дитини з кожного загону рятівників. Вони виступають у ролі слів.

Решта дітей отримує завдання скласти речення, в якому стільки слів, скільки дітей  біля дошки. За запропонованим малюнком учні складають речення.

(Наприклад. Їжак несе яблуко. Мама спекла пиріжки. Тато наловив риби.)

Учні, що знаходяться біля дошки, вибирають для себе слова з отриманого речення. З цими словами необхідно придумати нове речення. Учні, які виконують роль слів, по черзі називають кожний своє речення. (Яблуко несе їжак. Пиріжки спекла мама. Наловив риби тато).

Учитель підбиває підсумки виконаного третього завдання. З третім завданням всі справилися добре. Склали гарні і правильні речення.

VII. Заключна частина

1. Підсумок уроку

Повідомивши, що сьогодні у класі перемогла дружба (а вчитель завжди має змогу це зробити, додавши бали за вихованість, оригінальність тощо), педагог вертає ляльку на землю, до класу, проколовши останню пˈяту кульку. Пропонує учням розповісти ведмедику про те, що нового вони дізналися на уроці.

-         За допомогою чого ми називаємо предмети? (слова)

-         Чому до одних предметів ми ставимо питання хто?, а до інших – що? (хто? – істоти, що? – неістоти)

-         Як ми умовно позначаємо слова – назви предметів? (рискою)

-         З чого складаються речення? (зі слів)

-         Чи можна записувати речення, якщо не вмієш читати і писати? (можна за допомогою рисок)

-         Як позначаємо перше слово в реченні? (вертикальною рисочкою)

-         Що ми ставимо у кінці речення? (крапку)

-         Для чого служить речення? (для висловлення думок людини)

-         Яку роль у реченні виконують слова, що нічого не означають? (для звˈязку слів у реченні)

-         Як вони позначаються в моделі речення? (маленькою рисочкою).

На цьому наш урок завершений.                                                                         Слайд 17